Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Музеї гімназії
- СЦЕНАРІЙ ЗАХОДУ "З БАБУСИНОЇ СКРИНІ"
Сценарій
проведення виховного заходу, присвяченого старту проекту
«З бабусиної скрині»
Мета:
· виховання любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу;
· виховання почуття приналежності до української нації, відчуття себе громадянином України, шанування культурних цінностей;
· виховання шанобливого ставлення до досягнень української культури, витворів народного мистецтва.
Учитель: Добрий день, дорогі діти і шановні гості!
Ми раді вітати вас у музеї «Українська світлиця».
А що таке світлиця? (кімната в українському житловому будинку, призначена для прийому гостей)
Отже, і шкільний музей ми назвали «Українська світлиця».
А які свята ми відзначали в музеї?
Ці заходи допомагають нам пам’ятати про звичаї і традиції нашого народу.
У музеї «Українська світлиця» є багато експонатів, які вже стали історією і ніколи не будуть використовуватися в побуті.
Подивіться на цей експонат (учитель бере в руки макітру). На ній ми бачимо український орнамент. Ви не знайдете таку в магазині – це вже історія, історія пам’яті нашого талановитого українського народу.
А для чого існує музей «Українська світлиця»?
Так, правильно для того, щоб зберігати старовинні речі. Для цього учні школи 18 років назад принесли до нашого музею перші старовинні речі – рушники. Переважно це рушники Слобожанщини. Також у музеї представлені і такі експонати: старовинні прялки, дитяча колиска, рубель і качалка, коромисло, гребінь, рогач, скриня, фотовиставка етнографічного музею с. Пирогово Київської області. Ці матеріали використовуємо на уроках української мови, літератури, історії України і в позашкільних заходах, бо музей дійсно нагадує нам українську хату тих часів.
Сьогодні ми хочемо звернути вашу увагу на один із розділів нашого музею – це вироби Будянського фаянсового заводу.
Виступ члена ради музею
Будянський завод
В руках моїх, на перший погляд, лиш тарілка,
Та бачимо на ній ми рідну сторону.
Історії не визначна, а все ж таки перлинка.
Зачепить на хвилинку нашої душі струну.
Переді мною виросла хатина.
І птахи, що у вирій летючи,
Кидають погляд - мила Батьківщина.
Тримаю до минулого святі ключі.
У моїх руках звичайна тарілочка, яка майстерно прикрашена орнаментом. Якщо ретельно придивитися, то на кожному виробі можна побачити життя Слобожанщини. Чи то візерунок, чи то природа, мисливство, пташки, улюблені куточки рідної Харківщини. А тепер перевернемо одну з тарілочок і на донці побачимо штамп із написом „ Буди” і символ виробника заводу – маленького півника. Я впевнена, що посуд з такою позначкою є в кожній родині, тому що це вироби нашого Харківського заводу, що знаходився в селищі Буди. У 80-их роках кожний четвертий виріб фаянсової промисловості був виготовлений у Будах.
Подивіться, будь ласка, на цю експозицію. Кожен предмет відноситься до певної серії. Оці тарілочки відносяться до серії „Мак світлий”, ці предмети із серії „Прогулянка”, оці чудові вироби відносяться до серії „Мисливство”, а ці прекрасні тарілочки входять у серію „До святкового столу”.
Будянський завод був настільки відомим, що приймав замовлення на виготовлення посуду для кафе, ресторанів, до визначних дат.
- Зараз ви прослухаєте невеличку розповідь про історію Будянського заводу
Виступ члена ради музею
Історія Будянського заводу сягає сивої давнини. У 1887 р. промисловець Матвій Кузнєцов заснував у Будах фаянсову фабрику. Будянський керамісти створили стиль, що отримав назву "будянський фаянс". На території селища у 80-х роках XIX ст. був заснований промисловий ансамбль, який майже повністю зберігся до наших днів.
Матвій Сидорович Кузнєцов - талановитий, завзятий промисловець - постачав фарфор по всій Росії, і став володарем звання «Постачальник Двору Його Імператорської Величності».
У другій половини XIX століття Матвій Кузнєцов, власник кількох великих фарфоро-фаянсових заводів, перетворився на найбільшого виробника порцеляни, фаянсу на світовому ринку.
Промислове виробництво почалося в 1887 році, а офіційне відкриття заводу відбулося 1 жовтня 1888 року. Потужності Будянського фаянсового заводу дозволяли виробляти близько 25 млн. виробів на рік. Максимальна кількість посуду завод випускав в 70-80-і рр.. XX ст. (До 80 млн.шт. / р.). "Будянський фаянс" експортував продукцію в Німеччину, Данію, Польщу, Росію, Словаччину, Фінляндію, Францію, Чехію, Швецію, країни Близького Сходу та Північної Африки.
У 80-ті роки в Західній Європі стало модним прикрашати фарфор перекладними малюнками способом декалькоманії - кольорового друку, який повністю імітує ручний розпис. Ця технологія була моментально освоєна і в Будах. Не дивно, що за 40 років існування товариства не було жодної виставки або огляду промисловості, де б Кузнєцов не добився успіху, і він навіть отримав Похвальну грамоту на Паризькій виставці.
Майже зруйнований під час Великої Вітчизняної Війни, завод був повністю відновлений у 1951р.
Висока якість продукції в 2004 році було відзначено Міжнародною премією «Золота торгова марка», а в 2003 рік підприємство отримало нагороду «Вища проба» за бездоганну якість виробів.
У 2006 році Будянський фаянсовий завод нажаль зупинив виробництво.
Чому саме посуд Будянського заводу був дуже популярним?
Тому що він виготовлявся з екологічно-чистого матеріалу, а малюнки розписувалися тільки натуральними фарбами на весь глазур, тому зберігався на весь термін життя виробу.
На території Будянського заводу було відкрито музей історії виробництва посуду. Зараз ви прослухаєте розповідь про історію Будянського заводу.
Виступ члена ради музею з презентацією «Історія музею Будянського заводу»).
У 2005 році після відвідування Будянського фаянсового заводу учні попрохали створити експозицію виробів Будянського заводу в нашому шкільному музеї. Уже п’ятий рік завод не працює і не випускає свою продукцію. Через 20 років ми не побачимо цих виробів, тому рада музею вирішила розширити експозицію виробів Будянського заводу і зробити може це кожен учень нашої школи. Ми пропонуємо вам взяти участь у старті проекту «З бабусиної скрині», мета якого зберегти і поповнити експозицію Будянського заводу. Пропонуємо всім дітям школи стати пошуковцями і поповнити музей новими експонатами.
Чому саме ваш клас, бо ви найактивніші учні школи.
А хто такі пошуковці?
(Це люди, які завжди в пошуках історичних цінностей.)
У вас у кожного на парті є невеличкі папірці, на яких ви напишете своє прізвище та ім’я. Продумайте, до якої групи ви хотіли б увійти. Назви цих груп на дошці. Ви поділитеся на такі групи:
1. пошуковці-дослідники – це учні, які будуть аналізувати заповнені анкети;
2. пошуковці-кореспонденти – учні, які напишуть замітку до класної газети, присвяченої участі в проекті;
3. пошуковці-фотокори – це справжні фотокореспонденти, які на фотографіях залишать у пам’яті вашу пошукову роботу;
4. пошуковці-лектори – учні, які зроблять доповідь на батьківських зборах, де зазначать самих активних учасників проекту.
Продумали? Визначилися?
(Учні, які визначилися, відмічають папірцями на дошці свою групу.)
Чи брали ви участь у пошуку? Коли?
Ви досвідчені в цій справі. Я сподіваюся, що ви візьмете активну участь у новому проекті, як справжні пошуковці.
Ми пропонуємо подивитися вдома, а також коли поїдете до бабусі відомі вже вам вироби.
А як нам відрізнити вироби Будянського заводу від інших виробів?
(Член ради музею роздає учням штамп із символом Будянського заводу.)
Саме за цим символом ви будете розрізняти цей посуд.
Ми підготували для вас анкети, які ви разом з батьками заповните їх.
(Учитель знайомить учнів з анкетою.)
Ми будемо дуже вдячні, якщо ви візьмете участь у проекті «З бабусиної скрині» і подаруєте нашому музею декілька експонатів.