• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Психологічна служба
• Поради вчителям

Дистанційне навчання - це, в першу чергу, не технічні засоби, а те, як вчителі можуть спілкуватися зі своїми учнями, як вони можуть підтримувати їх і як вони можуть успішно планувати для них. Поради для пеагогів:

Початкова школа

1.Ідеально, якщо у вас є можливість збирати дітей через Zoom або подібні застосунки з можливістю відеоконференції, щоб діти могли спілкуватись одне з одним– хоча б 10 хвилин на день. Нинішня ситуація – чудова можливість стимулювати дітей до спілкування в колективі, що, між іншим, є профілактикою булінгу.

2.Спілкування онлайн – це велике психічне навантаження для маленької дитини, у деяких аспектах набагато більше, ніж перебування у класі. Це стосується малюків, у яких ще немає внутрішнього розуміння, як влаштоване віртуальне спілкування. На вас падає велике навантаження, бо ви стаєте модераторами загальної розмови. Вам треба впевнитись, що всі бачать одне одного, що в кожного є право голосу, і ви регулюєте ці контакти. Окремо вам треба попередньо побудувати концепт і план вашої зустрічітак, щоб це не перетворилося просто в загальний галас.

3.Важливо відзначити кожного персонально. Кожному сказати добре слово та прислати персональний смайлик, як дають наліпки малюкам.

4.Для малюків важлива не частота, а регулярність спілкування. Можна виходити у відеоконференцію не щодня, а кілька разів на тиждень – це логічно ще й з огляду на те, що на підготовку витрачається набагато більше часу. Треба також дати собі час на відновлення, бо віртуальне спілкування для багатьох енергетично затратніше, ніж урок у класі.

5.Коли діти зустрічаються після розлуки і перебувають у стані стресу, та ще й зустріч відбувається в незвичному форматі – требамаксимально уповільнити темп розмови. Тому що від наших темпу і гучності залежить стан того, хто з нами взаємодіє. Ваш спокійний і тихий голос уже буде стабілізацією.

Середня школа

1.З підлітками важливо встановити жорсткий режим зустрічей. Треба, аби вони чітко знали, що коли буде, коли вони здають домашнє завдання тощо.

2.Важливо, щоб учитель дав підтримку учням. У тому сенсі, що він має розуміти, як їм складно – насамперед, не спілкуватись одне з одним. Адже головне завдання підліткового віку – входити в контакт зі своєю референтною групою, тобто з однолітками. А вони зараз майже позбавлені цього контакту.

3.Хоча підлітки – вже не малюки, чудово, якщо у вчителя буде можливість їх усіх бачити. Якщо ви можете сказати персональне слово кожному або просто перелічити всіх у загальному чаті – це теж буде важливо. Тому що, не дивлячись на їхній опір дорослим, підліткам треба відчувати себе частиною загалу. Прекрасно, якщо у класі був спільний ритуал – наприклад, вітання або прощання, чи якась особлива фраза. Якщо цього не було – вчителям було б чудово такі ритуали напрацьовувати.

4.Сучасні підлітки технічно просунутіші за нас – і важливо не соромитись просити їх про допомогу. Підліток опирається материнській фігурі. Саме тому, працюючи з дітьми цього віку, вчителям дуже складно зберегти авторитетні позиції.

5.Ця криза може привести нас до нового формату стосунків з учнями. Ви можете сказати:“У мене зараз купа технічних питань, до кого я можу звертатись?”. Або спитати в них, які фільми або серіали вони дивляться, в які ігри грають – це стане можливістю бути в більшому контакті і зрозуміти, чим вони дихають.

СТАРША ШКОЛА

1.У старшій школі діти зазвичай самі знають, чого їм не вистачає і де в них слабкі місця. Учитель спрямовує їх, відкриває їм двері і насправді більше орієнтується на питання, які вони ставлять. Ну, і сам ставить питання – у чому зараз я можу вам допомогти?

2.Говоріть їм, якщо виникають технічні складнощі і просіть поради. І, можливо, якщо в них залишаються сили і час,запропонуйте бути тьюторами, розробниками і “пояснювателями” чогось для молодших дітей. Тому що учні середньої школи будуть краще вчитись у старшокласників, ніж у вчителів. А для старшокласників це можливість повторити матеріал, адже ЗНО містить програму всієї школи з 5 класу.

3.Для старшого школяра вчитель є провідником. Це довірена людина, до якої можна звернутись.

Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі класу

1. Вивчення психологічного та емоційного мікроклімату в колективі, (діагностування);

2. Гнучке регулювання взаємин у колективі, усунення суперечностей між особистими стосунками в системі міжособистісних взаємин;

3. Удосконалення умов навчання і життя членів колективу(спільне оформлення класного кутка, інформаційних стендів;

4. Організація спільного проведення дозвілля);

5. Удосконалення стилю керівництва з урахуванням особливостей членів класу (колективу);

6. Керуватися справедливим універсальним вимогам до учнів класу;

7. Виявлення учнів, які впливають на негативний мікроклімат та окремо працювати педагогу разом з психологом з ними над розвитком: моральної спрямованості особистості; організаційної єдності; психологічної єдності (інтелектуальна, емоційна і вольова сфери); здатності до самоуправління рефлексії власних вчинків; групової готовності та міжгрупової єдності.

8. Розробити пам’ятки учням щодо ефективного спілкування з однолітками;

9. Організувати цикл тренінгових занять з розвитку комунікативних здібностей, психологічної культури учнів.

Соціально-психологічний клімат формується в колективі поступово, але, одержавши достатню визначеність і виразність, стає відносно самостійним фактором життя колективу і впливає на продуктивність навчання класу й окремих учнів, на самопочуття кожного члена колективу та ступінь прихильності його до колективу.

«Здоровий психологічний мікроклімат – основа успішного навчально-виховного процесу»

Адаптація першокласників - що робити?

1. На уроках потрібно використовувати різноманітні форми уроку.

2. Вчителю необхідно використовувати ігрові моменти на уроках тому, що першокласники лише починають переходити від ігрової діяльності до навчальної діяльності.

3. Потрібно розмовляти трішки голосніше, ніж завжди, тому що слух у шестирічок ще не до кінця сформований, ще через це діти галасують.

4. На уроках потрібно робити невеличкі фізкультхвилинки, тому що дітям дуже важко сидіти спокійно цілий урок.

5. Любіть дітей і вони адаптуються до школи дуже швидко і гарно!

Підготовка до ЗНО

1. Не потрібно лякати учнів наближенням ЗНО.

2. Використовуйте на уроках моменти ЗНО.

3. Влаштуйте для учнів гру "ЗНО", щоб вони побачили, що це не так страшно.

4. Нагадуйте учням, що потрібно готуватися, вчитися.

5. Станьте для учнів порадником в підготовці до ЗНО.